«Краєзнавчий вісник». 1997 г.

Пронін К.К.

У 1971-81 рр. у районі Одеси виявлено 16 великих сухих карстових порожнин. З яких 10 розташовані під містом, 4 на правобережжі Хаджибеївського лиману і 3 великі каверни – на сході області. Печери розкриті виробками з видобутку каменю-черепашнику. Вони трикутного перерізу. Вироблені в первинних тріщинах понтичних вапняків-черепашників і являють собою горизонтальні пересічні галереї різних розмірів. Лише в печері Одеська-2 спостерігається нижній ярус. У низці печер виявлено органні труби і колодязі. Температура повітря влітку під землею 140°С. Вологість 98 %.

У карстових порожнинах трапляються кілька генетичних типів відкладень: обвально-гравітаційні, провально-гравітаційні, водні механічні (глини), водні хемогенні (натічні кори. Автохтонні кристали гіпсу і кальциту). У двох печерах виявлено гіпсові антодити. Великі органогенні відкладення розкриті палеонтологами в печері «Заповідна».

Час утворення печер і їх заповнення червоно-бурою глиною, судячи з вивченої фауни, відбулося в інтервалі верхній понт-куяльник.